Похорон. Брайн

В понеділок 15.05.2023 - був похорон в Дніпропетровський області.

Сердешний Артем Миколайович «Брайн» ➖ОЛЕНІВКА➖ сержант, помічник гранатометника стрілецького відділення взводу забезпечення навчального процесу батальйону вишколу особового складу

Відстань далека від Києва, тому ми виїздили в неділю, попередній день. Виїхали в районі 15ї, з Байкового цвинтаря, і майже рівно в 23 були в Запоріжжі. Чому саме в Запоріжжі, бо там дещо треба було заборати. А вже з Запоріжжя - 2 години до села Вербки, і ми виїхали на наступний день. Приємно здивувало, що в Павлограді заправка ОККО пригощав кавою.

На прощання біля дому зібралось багато людей. Довго чекали священника. Я вже почав думати, що його запізнення - невипадкове, але далі після служби він говорив патріотично, тому я відкинув думки, що щось не те. Але чекати на пекуяому сонці - справді стомлює, на подвір'ї ми ще стали з того боку де немає тіні... Після служби, яка тривала довго - виїжджаємо на кладовище.

Їдемо повільно. По дорозі- бачимо людей, які стоять навколішки довкола дороги, багато де - з прапорами. Це - інша Україна, яку ви не побачите серед популярних блогерів, серед гаміру і розкоші тилових міст, серед закордонного спокою та ліберального запаху грошей...

Я вручив прапор та прочитав Молитву українського націоналіста. Я не знав, як це буде на цвинтарі, адже крім мене й Едварда не було азовців, але люди повторювали Молитву. Особливо молодь, діти підтримували і це було чудово. Нова генерація, можливо буде, краще за нас... далі ми вирішили в довгу дорогу до Києва з зупинками і заїздами ще в декілька місць...