За 1000 км від фронту Відчувається, наче смерть відступила. Наче вона тепер десь далеко, і прийде невідомо коли, але не скоро. І буде час гуляти під весняним дощем. Так, на початку лютого у нас вже весна. І буде час писати книжки, читати книжки і думати про геополітику.
Чомусь, як і завжди, весняний дощ підіймає настрій та створює перспективу. Дощ подобався навіть там, коли посилював атмосферу трилера. А тут, все майже як раніше. Багато до чого можна звикнути, і до хорошого і до поганого. Іноді думаєш, що все ще може бути нормально. Українська геополітика життя, ще може перемогти російську геополітику смерті...
No comments yet