Я прямував до Києва десь на межі Чернівецької та Вінницької областей. Тоді по Blablacar мені не вдалось знайти пасажира, бо і напрямок не популярний і часу було мало до відправки.
Година 22-га вечора… Повертаю… ліворуч від мене лишається яка заправка, за поворотом чоловік піднімає руку. Короткострижений, підкачаний. Зупиняюсь і він відкриває задні двері. Це й мене здивувало! Тому що, якщо жінки і дівчата часто віддають перевагу тому, щоб сидіти позаду, то чоловіки навпаки - майже завжди сідають спереду. Це мене і насторожило, а також напевне те, що я помітив у чоловіка щось схоже на зброю.
Та сідайте спереду, - кажу я
І тут я бачу в дзеркало з правого боку, як з лісу, з кущів вискакує хтось і кричить. Удавка на шию, а далі що - опинитись без машини, або й вигляді трупа десь за узбіччям. Можливо ці образи навіяні численними французькими та італійськими трилерами, яких я свого часу передивився, але саме такі образи пронеслись у мене в голові.
Я починаю їхати, спочатку повільно, бо перший пасажир ще не закрив двері, і починаю з ним розмову:
Хлопці, що ви задумали? В мене є засоби захисту, - починаю говорити з ним і про себе думаю: “Ну добре, було б їх двоє чи більше, це одне, а тепер коли 1 на 1, можливо вони відмовляються від свого плану”
Та я його не знаю
Ну він вискочив з кущів! І ще вдягнутий був дивно, - бо справді по тому образу що миттю пронісся він був схожий на гопніка, а крик, хоч і не було чутно, що саме він кричить, тільки посилив враження бандитського нападу.
Ну може теж хотів їхати, він там далі йшов, просто ви за повертавши його не побачили
Ну це все дивно, ще й ви захотіли сісти позаду
Та у нас такого не буває. Може у вас в Києві буває, а у нас не буває. Я і сам в поліції працюю
Я помітив, що в нього є напевне поліцейський дубець, але чи був пістолет я так і не роздивився. Ще я подумав “А звідки він знає, що я з Києва, якщо я-то на євроблясі!”. Тоді я ще їздив на старому Сітроєні, це вже потім я зрозумів, що досить часто номери “КА” кидаються в очі, в місцях дуже віддалених від столиці. Але тоді в мене були номери PL…
Буквально за декілька хвилин, пасажир попросив зупинити. Прямо посеред поля! Була якась лісосмуга, і хоч на початку він і назвав село, яке недалеко - але конкретно в тому місці - нічого не було. Це ще раз посилило моє враження - що можливо це була спроба нападу, яку вони вирішили скасувати, бо щось пішло не так. Може я впевнено говорив і вони передумали, бо одна справа справді кинути мотузку на шию, або поставити пістолет до скроні, інша справа - втягуватись в боротьбу, а я-то за кермом, та ще був момент - що нам на зустріч проїхала поліція, десь прямо перед тим, як пасажир попросив вийти.
Потім я ще неодноразово вертався подумки до тієї ситуації та прийшов до висновку, що ніякої спробу захоплення авто не було. Але обставини склались так, що це так виглядало! Той, хто вистрибнув з кущів, міг справді йти далі по дорозі, але коли я повернув - може побіг, бо їхати треба. Дорога ця не з найпопулярніших, а хто зупиниться там ще й після десятої вечора? Кричав напевне тому, щоб його помітили. Якби перший пасажир не хотів сісти по заду та виглядав якось інакше б, не таким спортивним, може я б і дочекався другого і поїхали б і було б все-нормально. Але знаєте, іноді краще перестрахуватись) А що б Ви зробили?..